30 листопада 2018

Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU

ВОЄННИЙ СТАН — ПЕРЕВІРКА ГОТОВНОСТІ БАНКІВ ДО КРИЗ

Банківський сектор знаходиться в досить непоганому стані. Більшість банків працюють з прибутком і достатньою капіталізацією, про що свідчать результати недавнього стрес-тестування. За винятком декількох окремих фінустанов, платоспроможність українських банків не викликає побоювань, — вважає фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.

 

Але непоганим стан банківського сектора можна назвати тільки в порівнянні з попередніми роками, залишається невирішеною проблема непрацюючих кредитів, рівень яких становить 57% і не демонструє тенденції до істотного зниження. Банки з українським, а також російським державним капіталом з різних причин є лідерами за обсягом поганої заборгованості і не дуже успішні в її зменшенні.

 

Воєнний стан буде перевіркою для банківського сектора на предмет того, наскільки добре той використовував період стабільності, щоб підготуватися до нових викликів. Дуже складно передбачити, як будуть розвиватися геополітичні події, але в разі ескалації, ми можемо спостерігати елементи паніки на ринку. Цього разу банківський сектор набагато більш підготовлений через наступні фактори:

 

  • з банківської системи виведені недокапіталізовані банки. За кількома винятками, в системі залишилися найсильніші з українських банків;
  • введення Радою термінових депозитів — одне з непомітних, але дуже важливих змін. Можливість розірвати будь-який депозит у 2014р. мала згубний вплив як на банки, так і на курс гривні. У разі нової паніки, тиск на ліквідність банків або курс буде істотно меншим;
  • вдосконалений механізм надання екстреної підтримки ліквідності (ELA).

 

Якщо ж ми не побачимо ескалації цього разу і паніка остаточно згасне, це буде добре. Але рано чи пізно, країна знову зіткнеться з новою кризою — фінансовою або геополітичною. Так вже влаштований сучасний світ. Я вважаю, що банківська система вже накопичила хороший запас міцності і на цей випадок.

 

Зростання кредитування спостерігається, в першу чергу, в сегменті споживчого кредитування в гривні. Відкладений попит населення на споживчі товари, а також низькі темпи кредитування в минулі роки призвели до того, що приріст обсягу кредитів населенню в гривні на споживчі потреби і автокредитів збільшився за рік на 49%. Незважаючи на таке значне і тривале зростання, обсяг виданих кредитів не дозволяє говорити про загрозу бульбашки на даний момент. Ми очікуємо, що зростання кредитування буде продовжуватися і в 2019р., але вже трохи меншими темпами (приріст портфеля близько 30% за рік) у зв'язку з меншою базою порівняння. У той же час в Нацбанку звернули увагу на цю ситуацію і будуть уважно стежити за її розвитком. Я не виключаю, що у 2020р. ми побачимо нові вимоги за капіталом до банків, що займаються споживчим кредитуванням.

 

У корпоративному секторі зростання куди скромніше — кредити в гривні за рік зросли на 6.2% в гривні і на 8.9% у валюті. Приріст кредитів (р/р) спостерігається вже 10 місяців поспіль, але темпи збільшення портфелів банків не відповідають очікуванням. Монетарна політика безумовно тисне на кредитування бізнесу за рахунок тих, що виросли слідом за обліковою ставкою. Тому слід очікувати помірного зростання корпоративного кредитування у 2019р. — приріст портфеля навряд чи складе більше 10-12% у річному вимірі.

 

Збільшення чистої відсоткової маржі банками мало позитивний вплив на показники прибутковості. За рік Нацбанк підняв ставку з 12.5% ​​до 18%, услід за чим зросли ставки за кредитами, в той час як зростання ставок за депозитами юросіб почалося з деяким запізненням, а ставки за депозитами фізосіб почали зростання лише на початку осені 2018 р. Навіть з огляду на звуження чистої відсоткової маржі за рахунок збільшення ставок за депозитами, її показники будуть достатні, щоб забезпечити банкам хороші фінансові показники в наступному році. Однак чиста відсоткова маржа неоднорідна в розрізі окремих банків. Вище вона у роздрібних банків, що пропонують кредити з високими відсотковими ставками, а також у західних банків, у яких вартість фондування залишається низькою навіть з урахуванням недавнього підвищення ставок. Гірше справи йдуть у банків з великою часткою непрацюючих кредитів. В першу чергу — державних.

 

Зростання ставок за депозитами сповільниться. Цілком ймовірно, що індекс ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD) для 12-місячних депозитів досягне рівня 16% на кінець року. Ситуація буде зберігатися до середини 2019р., коли за нашим базовим сценарієм Нацбанк перейде до зниження облікової ставки, що має стимулювати зниження ставок і за депозитами.

 

________

 

Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU

 

Джерело: Мінфін

Другие новости