Цей сайт використовує файли cookie та інші подібні технології. Ми використовуємо файли cookie для аналізу трафіку та покращення функціональних можливостей нашого сайту. Якщо ви не бажаєте щоб вказані дані опрацьовувались нами, ви завжди можете змінити налаштування cookie у своєму браузері або перестати користуватись цим сайтом. Дізнатись більше можете з нашої Політики Конфіденційності. Продовжуючи використовувати цей сайт ви надаєте згоду на обробку файлів cookie.

Погоджуюсь Закрити сайт
15 березня 2018

Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU

ЩО ДАСТЬ НАМ МОНЕТА В 10 ГРИВЕНЬ

Заміна дрібних номіналів монетами створить незручностей для кишень українців, але дозволить заощадити на постійній заміні банкнот.

 

Фактично Нацбанк показує, що він вірить в довгострокове збереження купівельної спроможності гривні. Інакше, в карбуванні монет не буде економічного сенсу.

 

Собівартість карбування монети є вищою, ніж друку банкноти. Але паперові гроші дрібних номіналів дуже швидко перетворюються в пом‘яті папірці - в середньому, "одинички" і "двійки" потребують заміни щороку, а то й частіше. Мабуть кожен, кому доводилось їздити в наших "прекрасних" маршрутках, звертав увагу на кашу, в яку перетворюються банкноти у водія після передавання по салону. Хрусткі нові гривні швидко стають брудними і зношеними, і щоб призупинити цей процес, їх замінюють монетами, які, хоч і додають зайвої ваги кишеням, служать десятиліттями. Зручно це чи ні для громадян, але для банкното-монетного двору буде економія фарби та паперу.

 

Проте, економія коштів на друку можлива тільки у випадку, якщо гривня зберігає свою платоспроможність хоча б протягом 10 років. В ситуації, коли ціни зростають шаленими темпами, монет, як правило, не карбують – тут би встигати друкувати нулі на паперових. В дев’яностих металевих купонів не було – лише пам’ятні монети 200 тис. та мільйон карбованців, які випускались невеликим тиражем, і більшість українців, я гадаю, ніколи їх не тримали в руках. Для того, щоб заощадити запланований мільярд гривень, необхідно, щоб інфляція в найближчі роки знизилась з поточних 14% до менш як 5%. У випадку збереження високої інфляції, монети почнуть карбувати більш прості – з дешевшого металу чи меншого розміру, а то й перестануть випускати взагалі.

 

Хто їздив закордон, байдуже по безвізу чи ні, помічав, в кишенях назбирувались монети, за які можна щось придбати, а не просто зберегти як сувенір. Найвищий номінал обігової монети в Чехії становить 50 крон (63 гривень), в Польщі – 5 злотих (38 гривень), в Угорщині – 200 форинтів (20 гривень). Звичайно, рівень заробітних плат, як і рівень цін в Україні, суттєво інший. Як вірно і те, що періодично в цих країнах спостерігалась висока інфляція, в результаті чого нові банкноти замінювались монетами. Але все ж на протязі тривалого періоду ці валюти зберігали свою купівельну спроможність, як і європейська валюта із монетами в €1 та €2, які в обігу знаходяться ще з 2002 року. Тому, карбування монет високих номіналів було виправданим.

 

Таким чином, випуск монет в 10 гривень – заявка від Нацбанку, що ці гроші будуть засобом платежу в 2030, а не аналогом сьогоднішніх 10 копійок. Зважаючи на вітчизняні реалії, зробити це буде ой як не просто!

 

"Ходить на рівні з дзвінкою монетою" - так писали на перших паперових гривнях сторіччя тому. Хоча із зміною уряду, який їх випустив і приймав для сплати податків, паперові гроші втрачали купівельну спроможність. Монети, будучи виготовленими з срібла чи золота, зберігали хоча б деяку купівельну спроможність за рахунок вартості металу. Сьогодні ж все навпаки. Українці не дуже раді, що в їх кишенях тепер дзвенітимуть п‘ятірки чи десятки. Навіть, якщо вартість металу і перевищує номінал цих самих монет, як у випадку з дрібнішими номіналами. Часи змінюються.

 

Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU

 

Джерело: https://biz.nv.ua/ukr/experts/demkiv/shcho-dast-nam-moneta-v-10-hriven-2457795.html

НВ.Бізнес.

Iншi новини