15 лютого 2019

Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU

ЧОМУ ГРИВНЯ БІЛЬШЕ НЕ ПАДАЄ?

Довгий час Україна жила в парадигмі незмінного курсу, потім протягом декількох складних періодів в історії країни траплявся його різкий обвал і далі починався новий період незмінного курсу. З запровадженням плаваючого курсу валюти вималювалася нова картина – сезонність його коливань.

 

Девальвація гривні восени та посилення національної валюти в січні-березні – ця закономірність діє вже четвертий рік поспіль. Попри запевнення Нацбанку, що така сезонність відходить у минуле, динаміка курсу долара в наступні два тижні дуже нагадувала минулорічну. Курси валют справді складно вгадати, але така закономірність спокушає багатьох спробувати на ній заробити. Це стосується як професійних учасників ринку, так і пересічних людей.

 

Чому так складається? Відповідь банальна, однак правильна – перекоси попиту та пропозиції валюти з виходом людей із відпусток та початком закупок споживчих товарів імпортерами під новорічні свята. Крім того, наприкінці літа активізується готівковий ринок, що в Нацбанку пояснюють бажанням фермерів, з якими розрахувалися за урожай, «перезимувати» в готівковому доларі. При цьому продаж готівкової валюти є менш волатильною, хоча теж є свої піки. Вони припадають саме на літо, коли кількість трудових мігрантів зростає за рахунок сезонних правників в тому ж таки аграрному секторі.

 

Сезон заголовків «Нацбанк обвалив курси гривні на 5 копійок», як правило, закінчується в січні, коли пропозиція валюти перевищує попит. Це створює можливість для НБУ викупати надлишок з ринку, збільшуючи таким чином резерви. Так, з початку року такий викуп становив більше $300 млн або 5% всього обороту міжбанку. Всього ж за рік чистий викуп валюти Нацбанком склав $1.3-1.5 млрд.

 

Але навіть такий обсяг не втримує гривню від укріплення. З психологічної точки зору цьому сприяє прихід іноземних інвесторів в українські облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), номіновані в гривні. Вони не лише стежать за сезонністю обмінного курсу, а й пильно вивчають аукціони з розміщення ОВДП, ставки за якими сягають 18% та більше. Серед інвесторів є як ті, хто хоче спіймати за короткий період (3-6 місяців) укріплення гривні й вийти потім з інвестиції, так і ті, хто вклався на 3-5 років, розраховуючи, що різниця між ставками в гривні та у валюті суттєво перекриє можливу девальвацію за цей період. В будь-якому випадку, обсяг ОВДП у власності іноземців становить майже 13 млрд грн, для чого вони продали майже $0,5 млрд, посприявши укріпленню гривні.

 

Прихід такого роду інвесторів мало хто очікував саме напочатку 2019-го – року двох виборів та невизначеності, які вони несуть.

 

Чи означає поточне укріплення гривні та відносна стабільність курсу протягом кількох років, що економіка України одужала й знаходиться в доброму стані? Можна говорити про досягнення макроекономічної стабільності, однак поточні кредитні рейтинги країни та залежність від співпраці з міжнародними кредиторами для розрахунку за зовнішніми боргами, на жаль, не дозволяють цього стверджувати.

________________________________

 

Автор: Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU

 

Джерело: Бізнес.Цензор

Другие новости