Цей сайт використовує файли cookie та інші подібні технології. Ми використовуємо файли cookie для аналізу трафіку та покращення функціональних можливостей нашого сайту. Якщо ви не бажаєте щоб вказані дані опрацьовувались нами, ви завжди можете змінити налаштування cookie у своєму браузері або перестати користуватись цим сайтом. Дізнатись більше можете з нашої Політики Конфіденційності. Продовжуючи використовувати цей сайт ви надаєте згоду на обробку файлів cookie.

Погоджуюсь Закрити сайт
31 березня 2017
Олександр Мартиненко

Зниження залежності від імпорту вугілля та збільшення експорту ЗРС можуть пом'якшити негативний ефект від захоплення українських підприємств в ОРДЛО

Ми очікуємо, що у 2017 році потенційні втрати для платіжного балансу України від захоплення українських підприємств на території ОРДЛО та транспортної блокади тимчасово непідконтрольних районів можуть скласти 2,1-2,5 млрд. дол. США. У той же час, існує ряд компенсуючих факторів, які дозволять знизити ці втрати до 1,2-1,4 млрд. дол. США.

 

Перш за все, йдеться про позитивний ефект від зменшення потреби в імпортному коксівному вугіллі для коксохімічних підприємств тимчасово непідконтрольних територій. Цей фактор має високу вагу, враховуючи очікуване нами подорожчання коксівного вугілля на 40-50%, до середніх показників у 165-170 дол. за т. за 2017 рік. Такий ефект ми оцінюємо в 300-400 млн. дол. США.

 

Крім того, в цьому році ми очікуємо зниження потреби українських ТЕС в антрацитах на 40-50%, до 4,5-5,5 млн.т. Це зниження відбудеться у тому числі за рахунок переведення частини енергоблоків ПАТ «Центренерго» на спалення вугілля газових марок і це повинно дати економію у близько 400-500 млн. дол. США.

 

У більш довгостроковій перспективі, протягом одного-двох років, залежність від антрацитів може зникнути, оскільки ми оцінюємо ймовірність такого самого переобладнання решти українських енергоблоків, що споживають антрацити, як достатньо високу. За своїми технологічними параметрами ці енергоблоки призначені для спалювання саме донбаських антрацитів, тоді як споживання вугілля з інших регіонів можливе тільки в якості домішок. Тому лише реконструкція енергоблоків зможе кардинально змінити вимоги до вугільного палива, що споживається.

 

Наостанок, компенсації втрат від зменшення експорту сталі можна досягнути додатковими експортними обсягами залізорудної сировини (ЗРС), які раніше поставлялися на меткомбінати непідконтрольних територій. Навіть з урахуванням втрат в об'ємах, обмежень по перевалюванню в портах та додаткових цінових дисконтів для зовнішніх спотових ринків - навіть у цьому випадку така компенсуюча експортна виручка може скласти 150-200 млн. дол. США.