Цей сайт використовує файли cookie та інші подібні технології. Ми використовуємо файли cookie для аналізу трафіку та покращення функціональних можливостей нашого сайту. Якщо ви не бажаєте щоб вказані дані опрацьовувались нами, ви завжди можете змінити налаштування cookie у своєму браузері або перестати користуватись цим сайтом. Дізнатись більше можете з нашої Політики Конфіденційності. Продовжуючи використовувати цей сайт ви надаєте згоду на обробку файлів cookie.

Погоджуюсь Закрити сайт
7 лютого 2019
Михайло Демків @demkiv_m

В очікуванні «спліту»: чому МВФ вимагає «зачистити» страхові за аналогією з банками

Ще в липні 2015 року президент Петро Порошенко подав до парламенту законопроект №2413а як невідкладний, але далі першого читання законопроект не пройшов. Зараз регулюванням небанківських фінансових організацій, до яких належать і страхові, займається Нацкомфінпослуг. Але багато учасників ринку вважають, що цей орган не має ані достатніх повноважень, ані можливостей контролювати діяльність близько 2000 небанківських установ, з яких майже 300 – страхові компанії.

Що передбачає «закон про спліт»? Саме слово «спліт» означає розділення. В даному випадку це розділення повноважень Нацкомфінпослуг між НБУ, до якого має перейти нагляд за більшістю компаній, і Комісією з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), яка буде відповідальна за недержавні пенсійні фонди, фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю та адміністраторів усіх цих фондів. Таким чином в Україні на одного регулятора поменшає, але роль НБУ стане ще важливішою.

Чим зараз живе страховий ринок? Ситуація на небанківському фінансовому ринку зараз мало відрізняється від тієї, яка спостерігалася в багатьох банках до очищення банківської системи. Окремі страхові компанії ведуть відверто недобросовісну діяльність, гарячково збираючи гроші у вигляді страхових премій, а потім зникаючи. Страждають, як завжди, звичайні клієнти, які не можуть розраховувати на компенсацію так, як це працює, наприклад, у банківському секторі. Не допомагає і мораторій на перевірки, який суттєво звужує можливості контролю.

Реформа фінансового сектора залишається половинчастою, поки лише одна його частина – банки – перейшла на якісно нові стандарти роботи. Це стосується і розкриття кінцевих власників, і вимог до капіталу і ліквідності, і виведення з ринку шахраїв. Небанківські фінустанови лише нещодавно почали цей процес і знаходяться ще дуже далеко від його завершення.

До чого тут МВФ та НБУ? Одним з варіантів виходу з ситуації могло б бути посилення ролі Нацкомфінпослуг з розширенням можливостей регулятора, в тому числі і фінансових. Але схоже, в МВФ не вірять, що це дасть результат. А результати, які продемонстрував Нацбанк, у фонді схвалюють і розраховують на схожий результат НБУ в небанківському секторі. Навіть у тексті меморандуму прописаний не просто «спліт», а прийняття конкретного законопроекту.

Чому страховики проти? Самі страховики побоюються повторення чистки, яка спіткала банки. Далеко не всі компанії зможуть відповідати вимогам до якості роботи, відповідно їхня кількість може різко скоротитися. У самому ж регуляторі запевняють, що не «різатимуть по живому» нових підопічних. Але в будь-якому випадку, якщо на ринку сьогодні існує багато недобросовісних компаній, то рано чи пізно вони будуть змушені залишити ринок.

На який результат варто розраховувати? Головне в цій усій історії – клієнти. Адже саме для їхніх потреб і функціонує цей сектор. У разі швидкого прийняття «спліту» і збереження поточного курсу Нацбанку, ми матимемо ситуацію, багато в чому схожу з банківським очищенням. На першому етапі спостерігатиметься невдоволення клієнтів тих, компаній, які «луснуть», а результати у вигляді нормально функціонуючого сегмента економіки стануть очевидні лише через декілька років. Але оптимізму додає те, що проходити цей процес має набагато менш болісно, ​​адже не буде нових геополітичних і економічних шоків, а сам Нацбанк, є сподівання, врахував минулі промахи.