16 липня 2020

Віталій Сивач, трейдер ICU

ЧИ НАКРИЄ СВІТ ВОСЕНИ ХВИЛЯ ДЕФОЛТІВ

Наслідки коронавірусу спровокували безпрецедентне падіння світової економіки. Очікується, що ВВП США і Німеччини у 2020 році впаде на 8%, Британії — на 10%, Франції, Італії та Іспанії – на 12%.

 

З падінням ВВП доходи у всіх зменшилися. При цьому боргове навантаження залишилася колишнім. Щоб була можливість платити за боргами, компанії та звичайні громадяни знижують споживання. Попит на товари і послуги падає, після чого доходи знову зменшуються.

 

Доводиться вкотре знижувати споживання, щоб була можливість платити за боргами. Компанії звільняють співробітників, споживання знову падає. Таке порочне коло з часом тільки набирає обертів, доки безробіття не стає жахливим.

 

При цьому ціни на ризиковані активи починають падати, що звичайно, – раз компанії заробляють менше, отже, і коштувати повинні дешевше. Часто ризиковані активи використовуються, як застава за кредитами. І тут нове коло.

 

З падінням вартості застави банки вимагають додати забезпечення, якого часто просто немає. Доводиться продавати актив, щоб заплатити по кредиту. Коли всі розпродають ризиковані активи, ціна на них також падає, і банки знову просять внести черговий маржин колл.

 

Щоб знайти кошти на платіж, знову доводиться продавати, доки ціни на активи не стають смішними. При такій ситуації у всіх різко падають як доходи, так і вартість активів.

 

Щоб уникнути такого катастрофічного розвитку подій, при якому знищується реальна економіка, центральні банки знижують облікову ставку до нуля і видають багато нових кредитних коштів. Робиться це для того, щоб у всіх бажаючих була можливість обслуговувати свої кредити без зниження ділової активності.

 

Показові цифри: Федеральний резервний банк США збільшив свій баланс з $4 трлн до $7 трлн. Для порівняння, баланс ФРС під час Глобальної фінансової кризи 2008 року зріс з $1 трлн до $2 трлн.

 

 

Тому зараз кількість нових грошей в системі просто астрономічна. Звичайно, ці гроші мають кудись йти. В першу чергу, з'являється попит на акції і облігації, ціни на які зросли досить сильно.

 

Багато акцій коштують дорожче своїх передкризових рівнів. В першу чергу, мова йде про акції технологічних компаній, що входять в індекс Nasdaq. Наприклад, зі свого дна в середині березня ціни на акції ATLASSIAN CORP зросли на 170%, RINGCENTRAL — на 210%, COUPA SOFTWARE — на 310%. Сам індекс Nasdaq зріс на 160%. І це сталося менше ніж за 4 місяці на тлі глобальної рецесії. Ще й при тому, що і до кризи ці акції торгувалися за великими мультиплікаторами.

 

Тобто, можна сказати, що почалася інфляція у ризикових інструментах. Оцінка активів відірвалася від фундаментальної картини. Ситуація вже виглядає як бульбашка, хоча споживчої інфляції, звичайно, поки що немає.

 

Швидше за все, коли зростання економіки почне відновлюватися, ми побачимо і споживчу інфляцію. Через інфляцію рівень номінальних доходів зросте, а рівень номінального боргу залишиться тим самим.

 

Тому боргове навантаження знизиться, а захмарна оцінка акцій повернеться до свого економічного обґрунтованого значенням. Але говорити про це поки що зарано. Це може відбутися і через кілька років.

 

А у найближчому майбутньому є ризик, що ми перейдемо від кризи ліквідності, при якому компаніям не вистачало коштів платити за боргами, до кризи банкрутства. Адже скільки нових грошей не створюй, для багатьох це нічого не вирішить, якщо рівень активів опуститься нижче рівня кредитної заборгованості.

 

 

Нові гроші такі компанії не врятують. Їм доведеться йти в дефолт. Ось така хвиля дефолтів може сколихнути ринок і призвести до корекції вже восени.

 

Хоча, враховуючи, що центральні банки планують тримати ставку не вище 0% і при цьому накачувати ринок нескінченним обсягом нових грошей, швидше за все, ця корекція перетвориться на чергову можливість зайти в ризиковані активи за привабливими цінами.

 

 

Дуже важко йти проти центрального банку. Але волатильність може бути високою, яку буде не просто перетерпіти.

 

___________

 

Автор: Віталій Сивач, трейдер групи ICU

 

Джерело: Мінфін

Iншi новини