24 березня 2020

Олександр Мартиненко, керівник аналітичного підрозділу групи ICU

КОЛИ «ВЕРТОЛІТНІ ГРОШІ» ПІДНІМУТЬ ЕКОНОМІКУ


Провідні центробанки світу вже оголосили масштабні заходи з порятунку своїх економік від наслідків пандемії коронавіруса. Вони передбачають купівлю сотень мільярдів доларів боргових паперів і зниження вартості кредитних ресурсів.
 

Тиждень рішучих заходів 

 

Першою пішла в наступ Федеральна резервна система США — напередодні відкриття ринків, у позаминулу неділю вона знизила свої облікові ставки на повний процентний пункт до діапазону 0-0,25%, рекордного низького з 2015 року. ФРС також оголосила про масштабні заходи з підтримки фондових ринків, які також включають придбання фінансових активів на суму $700 млрд, зниження вартості доларових своп-ліній з іншими центробанками і кредити для банків для забезпечення фінансування бізнесу і домогосподарств.

 

Потім Європейський Центральний Банк оприлюднив плани щодо купівлі облігацій на 750 млрд євро і готовність ухвалити необмежені заходи із захисту економіки єврозони.

 

Центральний банк Англії в п'ятницю знизив свою ключову ставку на 0,15 процентного пункту до найнижчої у своїй історії позначки, 0.1%, і запустив програму купівлі облігацій на 200 млрд фунтів стерлінгів.

 

Про зниження ставок також оголосили центробанки Туреччини, Норвегії та інших країн.

 

Традиційні методи вже не працюють

 

Всі ці заходи центробанків необхідні, але явно недостатні для підтримки глобальної фінансової системи на плаву і полегшення наслідків рецесії, що вочевидь насувається.  Адже ці заходи спрямовані на здешевлення кредитів, що має сприяти підтримці попиту: споживачів — на товари, інвесторів — на фінансові активи.

 

Карантинні заходи завдають сильного удару як по попиту, так і по пропозиції, особливо в сфері послуг, яка займає в світовому ВВП 65%. Комерційні банки – основні одержувачі більшої ліквідності від регуляторів – навряд чи захочуть нарощувати кредитування секторів, яким загрожує зниження платоспроможності.

 

Більш того, після багатьох років політики низьких процентних ставок центробанки практично вичерпали її потенціал. Подальші зниження вже зроблять ставки в багатьох країнах від’ємними. Чимало регуляторів, зокрема ФРС, не готові на це йти. Оскільки вважають, що приклади Японії та ЄС показують переважно негативні наслідки такої політики, в першу чергу, для банківської системи.

 

Щоб підтримати зусилля центробанків, національні уряди вже розробляють комплекси немонетарних заходів, які включають в себе податкові канікули і пільги, кредитні гарантії та прямі субсидії. Причому заходи, які ще тиждень тому здавалися надто радикальними, за короткий проміжок часу вже виглядають занадто слабкими.

 

У дискусіях економістів все частіше спливає забутий термін helicopter money («вертолітні гроші»), що означає нетрадиційну монетарну політику прямих виплат населенню та бізнесу, а також фінансування бюджетних дефіцитів.

 

Найгірші дні для фінринків ще попереду

 

Екстрені заходи центробанків і урядів змогли частково заспокоїти фінансові ринки минулого тижня. Європейські індекси навіть росли в четвер і п'ятницю. Проте в цілому за тиждень ключові фондові індекси показали негативний результат: S&P 500 впав на 15%, Dow Jones — на 17%, європейські ж Stoxx 600 і FTSE 100 знизилися на 2% і 3%, відповідно. Цього понеділка європейські індекси відновили зниження.

 

Негативний новинний потік, швидше за все, буде тривати і здатний викликати нові хвилі розпродажів цінних паперів. Поширення пандемії навряд чи ще досягло своєї найвищої точки.

 

А попереду ринки чекає хвиля оголошень негативних фінансових результатів великих корпорацій, макроекономічних статданих, перегляду кредитних рейтингів. Все це завдаватиме нових ударів по настроях інвесторів.

 

Становище ускладнюється тим, що протягом тривалого часу інвестори нарощували покупки і в гонитві за прибутковістю здебільшого ігнорували ризики. Чимало учасників ринку побоюються, що оскільки розпродажі фінансових активів почалися з дуже завищених рівнів, потенціал зниження котирувань ще великий і вихід інвесторів з цих активів відбуватиметься і надалі.

 

Україні не обійтися без МВФ

 

Поточна ситуація на фінансових ринках означає, що доступ до них для України може відкритися нескоро. Зниження облікової ставки НБУ саме по собі не дасть істотного полегшення економіці. Особливо якщо врахувати слабкий розвиток регуляторної системи у сфері запозичень і попервах високі ризики неплатежів для кредиторів.

 

Нища ставка може, щоправда, сприяти ослабленню гривні, що підтримає держбюджет в частині надходжень від податків на імпорт. Але різке падіння споживання імпортних товарів і падіння цін на енергоносії може звести цей ефект нанівець.

 

Введення жорстких карантинних заходів у країні вимагає потужних додаткових фінансових вливань, які здатні дати тільки великі міжнародні фінансові інститути. Угода з МВФ необхідно країні як ніколи.

 

Iншi новини