23 січня 2020

Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU

ЗА ПОЗИКУ — ВІДДЯКА: ЧОМУ УКРАЇНА ЗНОВУ ПОЗИЧАЄ КОШТИ

Україна розпочала рік активним залученням фінансування бюджету. Після зниження ставок за гривневими ОВДП до майже 10%, було здійснено випуск єврооблігацій зі ставкою 4.375%.

 

Куди підуть ці гроші та чи потрібно Україні ще залучати валюту на зовнішніх ринках цього року, «Мінфіну» розповів старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. 

 
Вартість запозичення є оптимальною на сьогодні

 

5% дохідності, що були анонсовані, одразу виглядали як трошки зависоко. Адже єврооблігації Україна-26, номіновані у євро, торгувались зранку у день випуску на рівні 3.8%, а доларові — біля 5.2%. Тож оскільки Україна-32 у доларах США торгувалась біля 6%, дохідність нового випуску у євро мала б бути приблизно на 150 б.п. нижчою за дохідність Україна-32. Тому було зрозуміло, що за наявності достатнього попиту буде відбуватись маневр між ставкою та обсягом, обираючи оптимальну комбінацію. Негативу ж додавали новини, що не тільки Україна виходить на ринок з борговими операціями.

 

Але у підсумку попит на українські єврооблігації, номіновані у євро, за інформацією Міністерства фінансів, зібрався у сумі біля 7 млрд євро, що дозволило знизити ставку залучення коштів до 4.375% з попередньо оголошеного індикатора 5%. Рішення про 1.25 млрд євро за ставкою 4.375% схоже є саме оптимально можливою комбінацією цього разу, а попит говорить про потенційну можливість повторити проведену операцію знову.

 

Чи є високою ставка для України?

 

Схоже, що ні високою, ні низькою вона не є.

 

Україна має рейтинги «В» від S&P та Fitch, та «Caa1» від Moody's. Гірше, мабуть, Аргентина з рейтингами категорії С, а трошки краще — Єгипет – ця країна має всі рейтинги категорії «В»: «В» від S&P, «В+» від Fitch та «В2» від Moody's. Але як у день випуску українських єврооблігацій торгувались подібні зобов'язання Єгипту у євро? А торгувався єгипетський євробонд з погашенням у 2030 році біля позначки 4.8%. Тобто Україна, з гіршою оцінкою рейтингових агентств та вищим ризиком,
розмістилася за нижчою ставкою, ніж Єгипет.

 

Чому так відбулось? А відповідь у тому, що ринок бачить у Єгипті більше ризиків. Поглянемо на зобов'язання у місцевих валютах. Українські ОВДП торгуються на рівні 10-11% річних, а єгипетські – біля 15%. Про різні ризики говорить і боргове навантаження, зокрема, відношення боргу до ВВП: в Україні цей показник біля 50%, а в Єгипту – поблизу 90%.

 

Поблизу до нового випуску за ставкою ще є Кот-д'Івуар, чиї 10-річні єврооблігації в євро торгувались поблизу 4.6%. А от рейтинги Fitch та Moody's ще кращі за Єгипет — «В+» та «Ва3» відповідно.

 

Окрім Єгипту та Кот-д'Івуар-у, за дохідністю, майже і нема кого порівнювати з Україною, адже єврооблігації в євро переважно випускають європейські країни, що мають значно кращі рейтинги і відповідно нижчі відсоткові ставки. Так, грецькі та каталонські єврооблігації з погашенням у 2030 році торгуються біля 1.7%, але вони мають вже значно вищі рейтинги – «ВВ-» від S&P та «ВВ» від Fitch відповідно.


Тож Україні є до чого прагнути і куди рухатись, але стримує цей рух не тільки рейтинг «В» від Fitch та S&P, але й Саа1 від Moody's, який є найбільш консервативним та найнижчим для України.

 
Куди підуть залучені кошти

 

Навряд чи пересічний українець не поставить питання – а куди ж підуть гроші? А відповідей тут буде одразу декілька.

 

1. Для початку, це зовнішнє фінансування бюджету, яке передбачене законом у обсязі більше $4 млрд. І цього разу було залучено лише близько третини запланованого обсягу.

 

2. Кошти будуть зараховані на валютні рахунки Мінфіну в НБУ, тож автоматично збільшать золотовалютні резерви, які й так на досить хорошому рівні. Тож за підсумками січня вони можуть зрости до $26 млрд чи навіть більше, що залежатиме ще від операцій НБУ на валютному ринку.

 

3. За нашими підрахунками, залучені кошти дозволять здійснити всі валютні виплати за державним боргом у першому кварталі цього року, як зовнішнім, так і внутрішнім. Розміщення валютних ОВДП наразі не планується, Хоча саме валютні ОВДП є основними валютними виплатами у січні та лютому.

 

Що буде далі

 

Враховуючи досить привабливі умови на зовнішніх ринках, а також майже учетверо більший попит ніж здійснений випуск, не можна виключати, що наступна спроба залучати кошті з-за кордону може не забаритися. Вона може відбутись вже у березні, коли ще буде достатньо валюти на рахунках, але потрібно буде готуватися до травня, який матиме чимале навантаження, зокрема, на травень припадає погашення єврооблігацій, гарантованих США, на $1 млрд.

 

Цілком імовірно, що залучення коштів на зовнішніх ринках не стане причиною радикально зменшувати обсяг валютних ОВДП в обігу, особливо у період чималих виплат. У січні вже було сплачено понад $300 млн, а ще до кінця січня та у лютому буде погашено майже $650 млн валютних ОВДП, тож із високою імовірністю, валютні ОВДП увійдуть до графіків аукціонів і поповнять валютні рахунки, щоб мати більше простору для маневру на зовнішніх ринках.

 

___________

 

Автор: Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU

 

Джерело: Мінфін

 

Iншi новини