31 січня 2020

Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій, ICU

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНИЙ НОВИЙ КОРОНАВІРУС ДЛЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Щоб вчасно і без проблем розплатитися з зовнішніми кредиторами, Україні потрібно не тільки отримати транш від МВФ, але й зайняти навесні на борговому ринку ще близько 1 млрд євро. Різке погіршення ринкових умов може змусити уряд відкласти випуск єврооблігацій.

 

Про те, до яких наслідків для світової та української економіки може призвести коронавірус, розповів «Мінфіну» керівник підрозділу з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.

 

Несподівана небезпека

 

Уханьський коронавірус породив той стан невизначеності, якого так бояться ринки. Нерозуміння, як далі буде розвиватися ситуація, різко погіршило ринкові настрої, що в підсумку може викликати більше економічної шкоди, ніж наслідки самої епідемії.

 

Україна також ризикує отримати свою порцію «зараження» від економічних проблем, викликаних вірусним спалахом, в силу своєї високої залежності від експортних надходжень і зовнішніх запозичень.

 

Ризики розширення зовнішньоторговельного дефіциту в цьому випадку мінімальні. А ось довгострокове погіршення настроїв на фінансових ринках може принести відчутніші наслідки. Вони можуть бути не такими критичними, щоб сильно вплинути на платоспроможність України або зупинити її економічне зростання, але цілком вагомими для посилення тиску на курс гривні і прискорення інфляції.

 

Інвестори оцінюють збитки

 

Обмеження щодо пересування людей і скорочення товарних потоків неминуче послаблять споживання і ділову активність в Китаї. Це може викликати уповільнення економічного зростання не тільки в КНР, але і в багатьох інших країнах в силу великої ролі Китаю в глобальній торгівлі. Більше того, оскільки Китай є одним з ключових гравців на світових сировинних ринках, під великим ударом опиниться попит на нафту, метали і руди.

 

У спробах оцінити можливі економічні наслідки спалаху уханьського коронавірусу, інвестори повертаються до історії пандемії вірусу важкого гострого респіраторного синдрому (ТОРС, в англійському варіанті SARS), який належить до того ж виду коронавірусів.

 

Пандемія SARS в Китаї в лютому 2003 спричинила собою уповільнення зростання квартального ВВП країни на 2 відсоткових пункти і зниження світових сировинних ринкових індексів більш ніж на 10%. При цьому за березень-квітень 2003 р котирування нафти марки Brent впали більш ніж на 30%. Після придушення пандемії сировинні ціни і економічне зростання відновилися в другому півріччі 2003.

 

Однак проблема в тому, що умови поширення двох коронавірусів розрізняються через різні вогнища зараження, інтенсивність транспортних потоків, що підвищилася, більшу відкритість і більш тісний зв'язок Китаю з рештою світу.

 

Також з того часу змінилося економічне середовище: зріс вплив споживчого сектора на китайську економіку, яка в свою чергу значно більше впливає на економіку глобальну. Все це не дозволяє дати навіть приблизну оцінку збитку від уханьського коронавірусу, грунтуючись на досвіді пандемії 2003 року.

 

Руйнівна сила невизначеності

 

Поки що навіть приблизні суми збитку залишаються за межами розуміння експертів, страхи інвесторів грають на випередження. Найбільше постраждали сировинні ціни — з початку минулого тижня ціни на нафту впали на 10%, на мідь — на 7%, на залізну руду — на 11%, «просіли» також ціни на агропродукцію та іншу сировину.

 

Також відбувся відтік іноземного капіталу з ринків, що розвиваються, що призвело до зниження їх фондових індексів і зростання дохідності на боргові папери: один з ключових індексів облігацій, Emerging Market Bond Index, втратив за минулий тиждень 3%. Не стала винятком і Україна, хоча зміна котирувань українських суверенів поки що не була істотною — з 20 до 28 січня їх дохідність зросла на 20-40 базисних пунктів.

 

Україна в зоні тиску

 

Масштаб негативного впливу нового коронавірусу на глобальну економіку буде залежати від здатності китайської влади обмежити його поширення та дати зовнішнім ринкам сильні позитивні сигнали. Відсутність таких сигналів може призвести до відновлення падіння світових сировинних і фондових індексів.

 

Для України падіння сировинних цін може загрожувати зниженням експортної виручки — в першу чергу, можуть постраждати експортери сталі і залізної руди. Однак ціни на нафту значно чутливіші до ескалації вірусної кризи, і позитивний ефект від їх падіння з лишком перекриє втрати українського експорту. Таким чином, ризики для торгового балансу України мінімальні.

 

Набагато більш відчутним для України може виявитися погіршення настроїв на фінансових ринках. Після своєчасного та успішного випуску суверенів на 1.3 млрд євро, оптимальним варіантом для українського уряду для забезпечення фінансування зовнішніх виплат було б позичити на ринку ще близько 1 млрд навесні. Різке погіршення ринкових умов може змусити уряд відкласти випуск єврооблігацій.

 

При найгіршому сценарії, без продовження співпраці з МВФ, Україна може на довгий час опинитися без припливу валютних коштів від Фонду, інших міжнародних кредиторів і зовнішніх ринків.

 

Уряд, ймовірно, зможе компенсувати це випуском внутрішніх валютних облігацій для вітчизняних банків і спалюванням валютних резервів і, таким чином, вирішити проблему валютного фінансування принаймні на цей рік. Однак економіці при цьому не вдасться уникнути втрат, оскільки збереження такої ситуації рано чи пізно негативно позначиться на курсі гривні і прискорить інфляцію.

 

__________

 

Автор: Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій, ICU

 

Джерело: Мінфін