Цей сайт використовує файли cookie та інші подібні технології. Ми використовуємо файли cookie для аналізу трафіку та покращення функціональних можливостей нашого сайту. Якщо ви не бажаєте щоб вказані дані опрацьовувались нами, ви завжди можете змінити налаштування cookie у своєму браузері або перестати користуватись цим сайтом. Дізнатись більше можете з нашої Політики Конфіденційності. Продовжуючи використовувати цей сайт ви надаєте згоду на обробку файлів cookie.

Погоджуюсь Закрити сайт
8 листопада 2019
Тарас Котович @TKotovych

Ризики державного боргу, або Як краще позичати

 

Ризики держборгу. Або як краще позичати.

Впродовж 2019 року Мінфін доклав чимало зусиль, щоб збільшити позики у гривні, зменшуючи валютний ризик для бюджету. На перший погляд це коштує бюджету чимало грошей, бо за гривневим боргом відсоткові ставки більш ніж удвічі вищі за позики у доларах США і тим паче у євро. Але насправді це не зовсім так. Збільшення частки гривневого боргу з початку року на 7 п.п. мало переважно позитивні наслідки, роблячи боргові виплати більш прогнозованими, зменшуючи потребу бюджету у валютних коштах, а також значно покращуючи боргові показники.

Державний борг України на дві третини складається з позик у іноземних валютах, і кожна зміна курсу гривні до іноземних валют одразу позначається на боргових показниках.

Валютний борг значно збільшив витрати бюджету

Коли у 2014 році почалось стрімке падіння курсу гривні, буквально за рік обсяг боргу почав різко змінюватися, й у гривневому еквіваленті за 2014 рік зріс майже удвічі, з 584 млрд грн до 1,1 трлн грн. Відповідно, відношення боргу до ВВП майже подвоїлось, збільшившись з 39.9% наприкінці 2013 року до 69.4% буквально через рік, і до 79% на кінець 2015 року. Те ж саме відбулось і з витратами на обслуговування боргу – вони зросли з 34 млрд грн до 51 млрд грн, а у порівнянні з доходами бюджету – з 10% до 14%.

Графік 1. Відношення боргу до ВВП

 

Джерело: Мінфін, Укрстат, ICU (2019 рік розрахунки ICU)

І такі зміни на 2014-2015 у державному бюджеті не закладались, а виплачувати було потрібно все й незалежно від обсягу коштів, передбачених у законі про державний бюджет. Адже саме так вимагає бюджетний кодекс.

Тому поступове збільшення гривневої частки боргу, яка значно скоротилась у 2015 році, є дуже важливим для бюджету, оскільки дозволяє більш чітко планувати виплати за державним боргом, а також зменшує ризик того, що в разі ослаблення гривні у бюджеті не вистачить грошей на виплати.

Якщо брати весь борг держави, включаючи гарантовані нею позики, то останні п'ять років у перерахунку на іноземну валюту він постійно зростав, і донедавна це відбувалось і з гривневим еквівалентом. Адже гривня з року в рік втрачала свої позиції, а 70% боргу було саме у валюті, та й нові позики були переважно валютні – це був основний шлях поповнити валютні рахунки для боргових виплат.

Графік 2. Борг при перерахунку у різні валюти

 

Джерело: Мінфін, ICU

Через те, що велика частина боргу була у валюті, це відбирало і все більшу частину доходів бюджету. У 2015 році більше 16% доходів бюджету було спрямовано саме на обслуговування боргу. Тоді як у 2012 році це було менше 7.5%.

Як вплинув притік нерезидентів на обслуговування боргу

Що ж відбувається у останні два роки, коли ми спостерігаємо за чималим притоком іноземних коштів у гривневий державний борг? Минулого року це підтримало гривню, а разом зі збільшенням українського експорту дозволило їй навіть укріпитись, порівняно з початком 2018 року. Нерезиденти спробували гривневий борг, але не мали бажання затримуватися у ньому надовго, тому гривнева частка боргу навіть скоротилась з 30% до 29%, але зростання доходної частини бюджету і динаміка курсу дозволили витратити на обслуговування боргу вже не 14% доходів як у 2017, а 12.5%.

2019 рік досить відчутно підтримав державу у питання боргу. Притік нерезидентів, які вирішили не лише спробувати, а й посмакувати гривневим боргом, дозволив поступово рухатись у бік збільшення строків позик і зменшення їхньої вартості. А як наслідок – і позитивно впливати на боргові показники.

У той час як гривня залишається стабільно, а позики зміщуються у бік гривні, звісно що загальний обсяг боргу у перерахунку на валюту буде зростати, і за підсумками 9 місяців цього року зріс до майже 83 млрд доларів США, але у гривневому еквіваленті борг скоротився до меш ніж 2 трлн грн, гривнева частка з початку року зросла на 7 п.п. до 36%.

Графік 3. Валютна структура боргу

 

Джерело: Мінфін, ICU

Відносні показники боргу мають позитивну динаміку

Та найцікавіше наразі виглядають відносні показники боргу. Адже відношення боргу до ВВП суттєво скорочується. За попередніми розрахунками відношення боргу до ВВП впевнено рухається у напрямку 50%, і в залежності від того, яким буде ріст ВВП у 3-4 кварталах та який буде курс гривні на кінець року, може скоротитись ще більше.

Те ж саме і з витратами на обслуговування боргу. Цього року вже більшість виплат було здійснено, і з майже 100 млрд грн всіх цьогорічних виплат, менше 5% припадає на четвертий квартал. Тож за умови, що у четвертому кварталі збір доходів бюджету буде не гіршим ніж у попередні дев'ять місяців, відношення витрат на обслуговування до доходів бюджету може скласти менше 10%, тобто вийти на рівень 2013 року чи навіть краще.

Графік 4. Доходи держбюджету і відношення обслуговування боргу до доходів

 

Джерело: Мінфін, ДКСУ, ICU (2019 рік розрахунки ICU)