Цей сайт використовує файли cookie та інші подібні технології. Ми використовуємо файли cookie для аналізу трафіку та покращення функціональних можливостей нашого сайту. Якщо ви не бажаєте щоб вказані дані опрацьовувались нами, ви завжди можете змінити налаштування cookie у своєму браузері або перестати користуватись цим сайтом. Дізнатись більше можете з нашої Політики Конфіденційності. Продовжуючи використовувати цей сайт ви надаєте згоду на обробку файлів cookie.

Погоджуюсь Закрити сайт
19 жовтня 2018
Михайло Демків @demkiv_m

Психологічна межа: чим загрожує саме вам зменшення валютних резервів

Міжнародні резерви України опустилися нижче порогу в три місяці майбутнього імпорту, до $16,637 млрд. Це ще не привід для паніки, але варто починати хвилюватись. Фінансовий аналітик компанії ICU Михайло Демків пояснює, чому зменшення резервів нервує інвесторів і чим це загрожує Україні.

Як правило, іноземний інвестор, перш ніж відкрити свою справу в іншій країні, приїжджає, детально все вивчає, проводить багато зустрічей, і вже тоді вкладає кошти. Але є й інший тип інвестора – який сидить одразу за кількома моніторами, відслідковуючи динаміку цін на світових ринках, і простим натисканням клавіш на торговому терміналі  купує чи продає фінансові інструменти. В глобалізованому світі для того, щоб інвестувати в Аргентину, Туреччину чи Україну, зовсім не обов’язково їх відвідувати. Торгівля здійснюється в терміналі, а щоби ухвалювати рішення, достатньо аналізувати ключові макроекономічні показники, а обсяг міжнародних резервів – один із ключових індикаторів.

Джерело: НБУ

 

Для інвесторів в облігації важливо бути впевненими, що борг буде повернуто в повній мірі і вчасно. На жаль,  більшість розвиткових країн позичають борг у валютах, які не емітують, наприклад, доларі США. Відповідно, вони залежать від балансу надходження іноземної валюти в їх економіку. Коли підприємства експортують товари чи послуги за кордон, валюта надходить на рахунки вітчизняних компаній. Також збільшують кількість валюти прямі іноземні інвестиції та валютні позики.

З іншого боку, є імпорт, на оплату якого теж потрібна валюта. І, як правило, обсяги імпорту в Україні перевищують експорт, тобто різницю потрібно покривати з інших джерел – позик чи припливу інвестицій. Якщо цього не вистачає, то утворюється дефіцит валюти і в ситуацію може вирішити втрутитись центральний банк країни. У нашому випадку – це НБУ. Продаючи валюту на ринку, Нацбанк не лише задовольняє попит, а й витрачає валютні резерви, які він так важко збирав в нетривалі періоди надлишку валюти.

Країни із незначними міжнародними резервами не можуть протистояти несприятливим ситуаціям, коли спостерігається дефіцит валюти. Протягом певного часу його ще вдається гасити, але резерви закінчуються, і курс національної валюти стрімко падає. Це зменшує купівельну спроможність населення, а отже, скорочує імпорт і вирівнює дисбаланс по надходженню валюти.

Резерви в обсязі три та більше місяці майбутнього імпорту – це той психологічний поріг, нижче якого не варто допускати зниження резервів. Для трейдерів за торговими терміналами та всіх інших економістів це «червоний прапорець» – один із індикаторів, що в країни можуть бути проблеми, валюти не так багато, і з поверненням позики можуть бути труднощі.

Чи є такий ризик зараз в України, зважаючи на зниження резервів до менш ніж 3 місяців майбутнього імпорту? Будучи формально в програмі МВФ, Україна розраховує не лише на черговий транш, а й очікує на кошти інших кредиторів – Світового Банку та ЄС. А от без цієї програми уряду буде дуже складно залучити кошти на ринках та розрахуватись за боргами, виплати за якими припадають на найближчі рік-півтора. А отже, трейдери за екранами торгових терміналів все більше хвилюватимуться перед тим, як купувати облігації не лише України, а й українських компаній, яким для розвитку потрібно залучати кредитний ресурс.

Оригінал статті вийшов 19.10.2018 на 
VoxUkraine
https://voxukraine.org/uk/connector/psihologichna-mezha-chim-zagrozhuye-same-vam-zmenshennya-valyutnih-rezerviv/