Цей сайт використовує файли cookie та інші подібні технології. Ми використовуємо файли cookie для аналізу трафіку та покращення функціональних можливостей нашого сайту. Якщо ви не бажаєте щоб вказані дані опрацьовувались нами, ви завжди можете змінити налаштування cookie у своєму браузері або перестати користуватись цим сайтом. Дізнатись більше можете з нашої Політики Конфіденційності. Продовжуючи використовувати цей сайт ви надаєте згоду на обробку файлів cookie.

Погоджуюсь Закрити сайт
23 липня 2020

Олександр Мартиненко, голова департаменту з корпоративного аналізу групи ICU

ВЕЛИКА КИТАЙСЬКА СТІНА: США І ЄВРОПА ПОСИЛЮЮТЬ ЗАХИСТ ВІД ПЕКІНА

Що очікувати від нового витка протистояння США і Китаю?

 

У 2019 році, коли коронавірус ще не завдав потужного удару по глобальній економіці, торгова війна між економічними гігантами №1 і №2 коштувала світовому ВВП більше 1%.

 

У листопаді між сторонами було укладено перемир'я - так звана фаза один, що призупинила подальше зростання санкційних імпортних мит з обох сторін. Незважаючи на свою обмеженість і крихкість, угода фази один дала багатьом надію на деяку стабілізацію відносин двох країн, з перспективою подальшого врегулювання після листопадових виборів президента США.

 

Пандемія коронавірусу відсунула проблеми американсько-китайських відносин на другий план, але лише ненадовго.

 

Події останніх декількох тижнів знову повернули протистояння США і Китаю в топ глобального порядку.

 

І майже на кожну таку подію слідувала хвороблива реакція фінансових ринків.

 

Посилюється риторика щодо територіальних претензій Китаю в Південно-Китайському морі. Обговорюються можливі санкції у відповідь на експансію китайської влади в політичну систему Гонконгу.

 

Триває тиск на Huawei: співробітникам компанії може бути відмовлено у в’їзді в США. Компанію Huawei в чорному списку США вже може скласти TikTok.

 

Вчорашня вимога США закрити протягом 72 годин китайське консульство в Х'юстоні перенесло протистояння на новий рівень: різко зросла кількість оглядачів і ЗМІ, які проводять аналогії з часів холодної війни США з СРСР.

 

Аналогій дійсно вистачає: перш за все це широкий спектр взаємних претензій, як в регіональному плані, так і в плані різних сфер діяльності - торгівлі, технологій, інновацій, безпеки.

 

Більш того, в протистояння з Китаєм залучаються все нові держави. TikTok і десятки інших китайських мобільних додатків вже заблоковані в Індії. Австралії загрожують економічні санкції Китаю у відповідь на заклики розслідувати джерела і хід поширення пандемії.

 

Знаковою подією стало рішення уряду Британії виключити участь Huawei у розвитку мереж 5G на території країни. Далі може настати й черга Євросоюзу.

 

Китайська влада зі свого боку заявила про готовність вживати відповідних заходів.

 

Схоже, що настає момент більш активної перезавантаження європейсько-китайських відносин. Не в останню чергу завдяки Великій Британії.

 

Ще п'ять років тому відносини Лондона з Китаєм були найбільш довірливими серед країн "Великої сімки", з перспективами китайської участі в будівництві британської АЕС, зростання британського експорту в Китай, а також припливу китайських технологій та інвестицій в програму промислового відродження північних регіонів Англії.

 

До теперішнього часу від цих перспектив мало що залишилося: китайські інвестиції обмежилися в основному британськими логістикою і нерухомістю, будівництво АЕС, швидше за все, буде припинене, а товарні потоки і технології йшли в напрямках, зворотних очікуваним.

 

Останні опитування показують, що у Британії вже 60-80% респондентів не довіряють Китаю. Заборона участі Huawei у розвитку 5G стала логічним продовженням наростаючої недовіри всередині країни і тиску з боку північноамериканських партнерів.

 

Країни ЄС довгий час прикривалися від тиску і закликів США посилити позицію щодо Китаю помірним і прагматичним підходом Сполученого Королівства. Тепер же більш різкі і рішучі кроки уряду Бориса Джонсона підштовхують європейців до непростого вибору.

 

З одного боку, у багатьох на континенті ще залишаються надії на можливі вигоди від торгівлі та китайських інвестицій.

 

З іншого - все гостріше постають проблеми національної безпеки, витоку технологій, порушень авторського права і зростаючого торгового дефіциту – тут європейські претензії до китайської сторони практично не відрізняються від американських.

 

Тому активне переосмислення відносин з Китаєм відбувається і на європейському континенті: в одному з торішніх стратегічних оглядів Єврокомісія дала Китаю визначення "системного конкурента".

 

Цього року пандемія коронавірусу виступила каталізатором цього переосмислення - протягом останніх місяців в ЄС неодноразово заявляли про надмірно наполегливі спроби Китаю транслювати своє бачення коронакризи в європейському інформаційному полі і через європейські структури, в тому числі, з використанням елементів дезінформації і пропаганди.

 

Традиційна проблема для ЄС у боротьбі з такими глобальними викликами - відсутність єдності.

 

Позиції прихильників продовження колишньої політики відкритого економічного співробітництва все ще сильні і, зокрема, мають підтримку німецького уряду.

 

Помітна також відмінність в регіональних підходах - такі країни як Польща, Чехія, Угорщина та Італія до недавнього часу намагалися відстоювати більш активне зближення з Китаєм в надії отримати економічні вигоди, перш за все у вигляді китайських інвестицій.

 

Однак фактичні припливи китайського капіталу в ту ж Східну і Центральну Європу, як і раніше, дуже далекі від очікувань і незначні в порівнянні з фінансовими вливаннями самого ЄС. І так само, як і у Британії, в європейському суспільстві наростає недовіра до Китаю.

 

Ескалація протистояння США і Китаю залишається однією з ключових глобальних загроз, здатних сильно вплинути на світову економіку і фінансові ринки.

 

І хоча жодна зі сторін не зацікавлена в такій ескалації, ситуація така, що чим більше загострюються протиріччя, тим вище ймовірність того, що конфлікт спалахне в якій-небудь з найбільш гарячих точок дотику, будь то Тайвань, Гонконг або сфера кібертехнологій.

 

І США, і Китай стрімко рухаються до подальшого економічного і технологічного розмежування, залучаючи до нього решту світу. І поки немає жодних підстав очікувати, що цей процес може повернути назад або хоча б призупинити.

 

Для цього китайській владі довелося б докорінно переглянути свою довгострокову економічну і геополітичну стратегію.

 

Також малоймовірна істотна зміна курсу адміністрації США в разі зміни президента в результаті листопадових виборів – навпаки, дві провідні партії конкурують між собою в демонстрації перед виборцями жорсткого курсу по відношенню до Китаю.

 

Що дійсно може змінитися, так це роль Євросоюзу.

 

Якщо різкі випади республіканської адміністрації проти європейських союзників залишаться в минулому, США і ЄС можуть значно зблизитися. Навіть при набагато більш помірному підході ЄС, позиції США в протистоянні з Китаєм в цьому випадку можуть значно посилитися.

 

І це також означатиме продовження поляризації світу. Протистояння Китаю і Заходу може розтягнутися на десятиліття і пережити багато змін урядів.

 

____________

 

Автор: Олександр Мартиненко, голова департаменту з корпоративного аналізу групи ICU

 

Джерело: Європейська правда

Iншi новини