Цей сайт використовує файли cookie та інші подібні технології. Ми використовуємо файли cookie для аналізу трафіку та покращення функціональних можливостей нашого сайту. Якщо ви не бажаєте щоб вказані дані опрацьовувались нами, ви завжди можете змінити налаштування cookie у своєму браузері або перестати користуватись цим сайтом. Дізнатись більше можете з нашої Політики Конфіденційності. Продовжуючи використовувати цей сайт ви надаєте згоду на обробку файлів cookie.

Погоджуюсь Закрити сайт
27 лютого 2020

Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU

ОВДП - НАЗАД У МАЙБУТНЄ

За минулий рік Мінфін розмістив ОВДП на 321 млрд грн, переважно номіновані у гривні. І це були не вимушені випуски облігацій для порятунку банків чи бюджету. Їхніми власниками стали не державні банки, а приватні інвестори, небанківські установи, іноземці. Та так було не завжди.

 

Десятиліттями ОВДП були у більшості випадків інструментом порятунку ситуації з державними фінансами. Замість залучення для бюджету кредитних ресурсів, державні облігації використовувались для залатування дірок при виконанні бюджету. І тут мова не про позики, залучені з їхньою допомогою, а про нетипове використання облігацій.

 

Відкинувши реструктуризації 1999-2000 років, мабуть, першим випадком незвичного використання державних облігацій можна вважати випуск у 2004 році ОВДП-ПДВ. Це були облігації, які "добровільно-примусово" роздали платникам ПДВ в рахунок належного їм відшкодування цього податку. У держави було обмаль фінансового ресурсу повертати ПДВ, накопичилась заборгованість, і проблему вирішили за допомогою облігацій.

 

Але підприємцям потрібні були живі гроші, тож ці облігації одразу пішли на вторинний ринок та користувались непоганим попитом, особливо, серед іноземців. На відміну від більшості вітчизняних гравців, вони мали достатньо ресурсу для придбання, а умови були дуже привабливими. У підсумку – експортери отримали частину своїх коштів, а ринок – більше інвесторів.

 

Та «свято» тривало не довго. Постійна зміна урядів, політиків, призвели до послаблення інтересу до облігацій. Але про досвід 2004 року не забули, і загалом було ще дві хвилі випуску ОВДП для розрахунків із відшкодування ПДВ, у 2010 та 2014 роках, тож останні такі облігації були погашені не так давно, у грудні минулого року.

 

Ще одне, більш незвичне використання для ОВДП – з їхньою допомогою рятували банки. Спочатку надавали допомогу державним Укрексімбанку та Ощадбанку, а з 2009 року – рятували ще й комерційні банки. Таким чином державними стали Банк Київ, Родовід банк, Укргазбанк, а згодом так використали ОВДП для порятунку Приватбанку. Востаннє для підтримки держбанків, включаючи вже і Приватбанк, ОВДП випускали у 2017 році.

 

З простих гривневих облігацій, що свого часу випускались для порятунку чи підтримки банків, зараз залишились переважно випуски зі ставками купону на рівні 9-10%. Зниження ставок за ОВДП на первинному ринку до 10% і нижче може надалі дозволити держбанкам перетворити їх у реальний актив та розпочати торгівлю ними, не зазнаючи збитків.

 

Тому активне використання облігацій за їхнім прямим призначенням – фінансування дефіциту бюджету, та ще й не в іноземній валюті – є дуже важливим досягненням останніх років. Тож будемо сподіватись, що нетипового використання облігацій більше не буде, а держава матиме більше коштів для вирішення нагальних потреб, навіть позичаючи їх через облігації.

 

 

______________

 

Автор: Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU

 

Джерело: Мінфін 

Iншi новини