Цей сайт використовує файли cookie та інші подібні технології. Ми використовуємо файли cookie для аналізу трафіку та покращення функціональних можливостей нашого сайту. Якщо ви не бажаєте щоб вказані дані опрацьовувались нами, ви завжди можете змінити налаштування cookie у своєму браузері або перестати користуватись цим сайтом. Дізнатись більше можете з нашої Політики Конфіденційності. Продовжуючи використовувати цей сайт ви надаєте згоду на обробку файлів cookie.

Погоджуюсь Закрити сайт
15 лютого 2019

Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU

ЧОМУ ГРИВНЯ БІЛЬШЕ НЕ ПАДАЄ?

Довгий час Україна жила в парадигмі незмінного курсу, потім протягом декількох складних періодів в історії країни траплявся його різкий обвал і далі починався новий період незмінного курсу. З запровадженням плаваючого курсу валюти вималювалася нова картина – сезонність його коливань.

 

Девальвація гривні восени та посилення національної валюти в січні-березні – ця закономірність діє вже четвертий рік поспіль. Попри запевнення Нацбанку, що така сезонність відходить у минуле, динаміка курсу долара в наступні два тижні дуже нагадувала минулорічну. Курси валют справді складно вгадати, але така закономірність спокушає багатьох спробувати на ній заробити. Це стосується як професійних учасників ринку, так і пересічних людей.

 

Чому так складається? Відповідь банальна, однак правильна – перекоси попиту та пропозиції валюти з виходом людей із відпусток та початком закупок споживчих товарів імпортерами під новорічні свята. Крім того, наприкінці літа активізується готівковий ринок, що в Нацбанку пояснюють бажанням фермерів, з якими розрахувалися за урожай, «перезимувати» в готівковому доларі. При цьому продаж готівкової валюти є менш волатильною, хоча теж є свої піки. Вони припадають саме на літо, коли кількість трудових мігрантів зростає за рахунок сезонних правників в тому ж таки аграрному секторі.

 

Сезон заголовків «Нацбанк обвалив курси гривні на 5 копійок», як правило, закінчується в січні, коли пропозиція валюти перевищує попит. Це створює можливість для НБУ викупати надлишок з ринку, збільшуючи таким чином резерви. Так, з початку року такий викуп становив більше $300 млн або 5% всього обороту міжбанку. Всього ж за рік чистий викуп валюти Нацбанком склав $1.3-1.5 млрд.

 

Але навіть такий обсяг не втримує гривню від укріплення. З психологічної точки зору цьому сприяє прихід іноземних інвесторів в українські облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), номіновані в гривні. Вони не лише стежать за сезонністю обмінного курсу, а й пильно вивчають аукціони з розміщення ОВДП, ставки за якими сягають 18% та більше. Серед інвесторів є як ті, хто хоче спіймати за короткий період (3-6 місяців) укріплення гривні й вийти потім з інвестиції, так і ті, хто вклався на 3-5 років, розраховуючи, що різниця між ставками в гривні та у валюті суттєво перекриє можливу девальвацію за цей період. В будь-якому випадку, обсяг ОВДП у власності іноземців становить майже 13 млрд грн, для чого вони продали майже $0,5 млрд, посприявши укріпленню гривні.

 

Прихід такого роду інвесторів мало хто очікував саме напочатку 2019-го – року двох виборів та невизначеності, які вони несуть.

 

Чи означає поточне укріплення гривні та відносна стабільність курсу протягом кількох років, що економіка України одужала й знаходиться в доброму стані? Можна говорити про досягнення макроекономічної стабільності, однак поточні кредитні рейтинги країни та залежність від співпраці з міжнародними кредиторами для розрахунку за зовнішніми боргами, на жаль, не дозволяють цього стверджувати.

________________________________

 

Автор: Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU

 

Джерело: Бізнес.Цензор

Iншi новини